- гавкання
- —————————————————————————————га́вканняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гавкання — я, с. Дія за знач. гавкати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гавкання — (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), гавкіт, гавкотіння, гавкотня, брехання, брехня; дзявкання, дзявк, дзявкотіння, цявкання (маленького собаки, щеняти тощо); рявкання, рявкіт (грубі, грізні); ґвалтування, валування (перев. багатьох собак… … Словник синонімів української мови
брехня — і/, ж., розм. 1) Те, що не відповідає правді; неправда. 2) мн. бре/хні, бре/хень. Вигадки, плітки і т. ін. 3) Гавкання … Український тлумачний словник
гав — виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки … Український тлумачний словник
гавкіт — коту, ч. Те саме, що гавкання … Український тлумачний словник
звяга — и, ж., діал. 1) Гавкання. 2) Сварка … Український тлумачний словник
хортячий — а, е. Прикм. до хорт. Хортяче гавкання … Український тлумачний словник